В Україні завершилось проведення ЗНО
23 червня оголошенням результатів зовнішнього незалежного оцінювання завершено проведення основної сесії тестування в 2017 році.
Усього було проведено тестування з 12 навчальних предметів. Усі результати тестування розміщені на інформаційних сторінках учасників.
Учасники тестування мають можливість завантажити зі своєї інформаційної сторінки скан-копії бланків відповідей, які вони заповнювали під час роботи над завданнями тестів.
Ті учасники зовнішнього оцінювання, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів використовуватимуть отримані результати під час проведення вступної кампанії. Абітурієнти можуть роздрукувати інформаційну картку з результатами тестування.
Також Українським центром оцінювання якості освіти центру оприлюднено таблиці переведення тестових балів у рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів і таблиці відповідності тестових балів оцінкам рівня навчальних досягнень за шкалою 1–12 балів з усіх тестових предметів.
Школи вже отримали відомості державної підсумкової атестації та можуть видавати своїм випускникам атестати про здобуття загальної середньої освіти.
Ті учасники, які з об'єктивних причин не мали можливості взяти участь у основній сесії ЗНО, зможуть пройти тестування в ході додаткової сесії, яка відбудеться з 3 до 12 липня.
Вступна кампанія 2017 року розпочнеться 12 липня. Із цього дня вищі навчальні заклади розпочнуть прийом від абітурієнтів документів для вступу в електронній та паперовій формі.
Реєстрація електронних кабінетів вступників та завантаження додатків до документів про повну загальну середню освіту розпочнеться 29 червня.

У нашому суспільстві полюбляють ідеалізувати дитинство та підлітковий вік, нарікаючи на те, що лише доросле життя сповнене справжніх турбот, реальних проблем, стресу та переживань. Але дуже часто це зовсім не так. І переконати вас у цьому сьогодні спробує Джон Ніколс — дописувач видання The Washington Post та помічник директора з розвитку лідерства у міжнародній школі Nord Anglia Education.

_______

Я — тато чотирьох дуже терплячих підлітків, двоє з яких досі живуть зі мною. Вони відповідають на мій потік «татівських жартів» насмішкуватими та співчутливими усмішками. Коли я несхвально порівнюю їхні музичні смаки з золотою добою класичного року 1970-х, вони ставляться до цього терпляче та лише зрідка закочують очі. Та одного разу їхнє терпіння луснуло, коли я виголосив розлогу промову про те, яким легким є їхнє життя порівняно з моїм існуванням у постійному стресі. Я сказав, що не був би проти помінятися!

Попри те, що я живу в одному домі з цими молодими людьми, щодня спостерігаючи їхні злети та падіння, я й не усвідомлював більшість із часом невидимих тисків — біологічних, соціальних і психологічних, — які надзвичайно ускладнюють життя підлітків у 21 сторіччі.

 
Як допомогти дитині досягти успіху у школі
Усі батьки бажають, щоб їхні діти добре вчились у школі. Проблема не в тому, що батьки не здатні допомогти дитині добре вчитися. Зрештою, небагато хто з нас має досвід або є фахівцем у питаннях освітніх методик чи дитячої психології. Просто батьки не знають кращого способу допомогти своїй дитині. У цій статті запропоновано деякі поради про те, як можна покращити ймовірність успіху вашої дитини у школі. Пам'ятайте: для високої результативності ці методи вимагають часу й терпіння, – не очікуйте дива за один вечір.

Одинадцятирічний школяр, Тимофій Дрогин, спікер конференції «Завтра на ім’я», висловив свою думку – чому діти перестають любити школу і не хочуть вчитися.

1. УЧИТЕЛЬ
Коли ви тільки приходьте до школи, вам тут же намагаються вселити страх. Один з них – це боязнь вчителя.

2. СТРАХ ОЦІНКИ
Після першого страху розвивається страх оцінки. А потім страх покарання батьками, директором школи. У школі не дивляться на те, ким ти є, тебе судять тільки за твоїми оцінками.

3. СТРАХ ПОМИЛКИ
Ще один страх – це страх зробити помилку. Школа не вчить тому, що помилятися можна і потрібно, адже тільки так ти можеш навчитися чомусь.

4. ГЛУЗУВАННЯ
Ще одна причини – глузування однокласників. І часто це вина вчителів, які виставляють дітей на посміховисько, вказуючи їм, що вони роблять щось не так добре, як їхні однокласники. Для них оцінка важливіше учня. Я ходив в дитячий клуб творчості, я навчився плести з бісеру, ліпити з тіста, робити браслети зі шкіри та багато чого іншого. І коли вихователька з мого гуртка прийшла в мою школу запропонувати майстер-клас і розповіла про мої досягнення, то завуч здивувалася: «Тимофій? Такого бути не може!”.

5. БЕЗГЛУЗДИЙ ОНЛАЙН
Ці тести, які дають на уроках, неймовірно безглузді, тому що в них немає варіанту своєї відповіді. Дитина, щоб отримати хорошу оцінку, намагається вгадати один варіант відповіді із запропонованих, але ж у нього може бути своя думка, яку він не може написати. Я не думаю, що настане час, коли всі будуть пам’ятати всі столиці світу, все, що написав Тарас Шевченко, квадратний корінь з п’яти. Мені здається, якщо людина чимось зацікавиться, то він дізнається більше, ніж дитина за 10 років школи. І якщо йому знадобляться знання з інших областей, то він з легкістю зможе їх отримати.

6. ОБСЯГ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ
Я читав, що немає ніяких доказів, що домашні завдання впливають на успішність і освіту дітей. Одного разу мені задали таку кількість завдань з англійської, що після трьох годин,  я встав і не зміг розігнути шию. Мене відвезли в травмпункт, і цілий тиждень я ходив в шийному корсеті.

7. ЗАБОРОНА НА УНІКАЛЬНІСТЬ
У школах дуже не люблять, коли хтось відрізняється від інших. Це починається з учителя, передається учням і залишається з ними на все життя.

8. ШКОЛА НЕ ВЧИТЬ БУТИ ЩАСЛИВИМ
Я читав, що коли Джону Леннону з The Beatles було п’ять років, мама йому сказала, що найголовніше в житті – бути щасливим. Потім він пішов в школу і його запитали там: «Ким ти мрієш стати в житті?». Він відповів: «Щасливим». Йому сказали: «Ти не розумієш завдання». На що він відповів: «Ви не розумієте життя».

9. ШКОЛА НЕ ВЧИТЬ ПРАЦЮВАТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ
Наприклад, я дивлюся канал на YouTube, де вчитель фізики легко і захоплююче розповідає матеріал. Читання або перегляд таких ресурсів може замінити десятки нудних уроків.

10. ШКОЛА НЕ ГОТУЄ ДО ДОРОСЛОГО ЖИТТЯ
Школа – це підготовка до дорослого життя. Але вона не вчить, ні як зберегти і збільшити дохід, ні як отримати його, ні, взагалі, як заробляти. Я вважаю, що головним предметом у школі міг би стати предмет, на якому б нас вчили розуміти один одного. Адже вміння спілкуватися – найважливіше.

Мобільна залежність у підлітковому віці

Ваша дитина останнім часом стала неспокійною й метушливою? Гарний настрій у неї з'являється тільки тоді, коли вона тримає в руках мобільний телефон або планшет? Вона не може зосередитися, а її успішність у школі падає? Якщо ви відповіли позитивно хоча б на одне з цих питань – вірогідно, у вашої дитини є мобільна залежність.
Останнім часом мобільні пристрої відіграють величезну роль у житті підлітків. Мобільний телефон й планшет стають для них джерелом розваг, дають відчути себе супергероями, підвищують рівень адреналіну. У той же час підліток стає залежним від ґаджетів й більше не може без них обходитися. Настрій підлітка безпосередньо залежить від мобільних пристроїв. Без них він більше не може повноцінно насолоджуватися реальним життям.
Найнебезпечніше в такій ситуації – несерйозне ставлення батьків до цієї проблеми, які починають звертати на неї увагу тільки тоді, коли в дитини з'являються явні ознаки залежності, як при алкоголізмі й наркоманії.
Симптоми мобільної залежності
Мобільна залежність заважає дитині досягати її життєвих цілей. Вона перетворює підлітка на ледачу людину, яка нудьгує та бачить єдиний сенс свого існування у використанні ґаджетів. Зверніть особливу увагу на поведінку дитини.
Про існування мобільної залежності у вашої дитини варто задуматися при наступних ознаках:

• Крім мобільних пристроїв у підлітка немає інших інтересів, а ті заняття, які йому подобалися раніше (наприклад, ходити в кіно або грати у футбол), більше не викликають інтерес.
• Він постійно сперечається, щоб довше пограти на смартфоні або планшеті. У суперечках підліток завзято відстоює свою позицію й не може об'єктивно дивитися на ситуацію.
• Дитина виглядає засмученою, коли не має доступу до свого мобільного аккаунту, й радіє, коли отримує доступ.
• Вона обманює про те, скільки часу грала з мобільним пристроєм.

Побічні ефекти мобільної залежності
Мобільні технології об'єднують країни й різні групи людей. З іншого боку, мобільна індустрія відповідальна за те, що ізолювала підлітків від зовнішнього світу, зробила їхнє життя сірим і самотнім. Така залежність для підлітків загрожує серйозними наслідками:

• Ожиріння. Постійне використання ґаджетів веде до сидячого способу життя. Підлітки днями безперервно сидять на дивані, харчуючись фаст-фудом у перервах між іграми. У довгостроковій перспективі це призводить до нестачі фізичної активності та ожиріння. У свою чергу, ожиріння може стати причиною серцево-судинних захворювань, цукрового діабету або артриту.
• Агресивність. Недавні дослідження показали, що підлітки, які багато грають у жорстокі, агресивні ігри на мобільних пристроях, схильні проявляти агресію у ставленні до однолітків. Також вони схильні до грубого й неввічливого ставлення до вчителів.
• Проблеми з поведінкою. Батьки дітей з мобільного залежністю часто зіштовхуються з безліччю неприємних ситуацій: діти ображають один одного, підглядають паролі батьків й таємно їх використовують. Переглядають заборонені сайти, а коли втрачають до них доступ, намагаються отримати його назад, використовуючи паролі батьків. Щоб отримати доступ до комп'ютера, брешуть батькам, що їм потрібен Інтернет для підготовки до уроків. Замість цього вони грають у комп'ютерні ігри. Коли дитині кажуть встати з-за комп'ютера або відкласти мобільний пристрій, у неї відбуваються спалахи гніву. Також діти постійно змагаються за право посидіти за комп'ютером або пограти на планшеті.
• Порушення сну. Мобільні пристрої заважають нормальному режиму сну в дітей. Постійне смс-листування займає в них частину нічного часу. Тому вдень діти можуть відчувати себе втомленими. У них спостерігаються проблеми з концентрацією, через що знижується успішність у школі.
• Проблеми у стосунках з тими, хто їх оточує. Стаючи все більш залежними від мобільних пристроїв, підлітки прагнуть володіти найсучаснішим ґаджетом, незалежно від його вартості. Тому залежний підліток стає більш меркантильним у стосунках. У суспільстві, де цінується взаємодопомога й безкорисливість, він часто відчуває себе самотнім. Йому важко заводити нових друзів, він віддаляється від сім'ї та близьких людей.

Як подолати мобільну залежність
Мобільна залежність «убиває» весь вільний час підлітка. Але суперечки й аргументи не дають належного результату. Для подолання мобільної залежності необхідний цілісний конструктивний підхід, який допоможе підлітку почати жити за новим розпорядком.
Почніть з таких заходів:

• Не вступайте з підлітком у суперечку, чітко встановіть часові межі, коли він може користуватися ґаджетом. Якщо підліток просить посидіти за комп'ютером на годину довше – скажіть йому, що завтра він зможе грати на годину менше. Слідкуйте, щоб установлені обмеження чітко виконувалися.
• Заохочуйте дитину, якщо вона чесно дотримується встановленого розкладу.
• Проводьте час із дитиною. Якщо ви бачите, що вона відчуває себе самотньою або нудьгує, запропонуйте їй разом погуляти в парку. Під час прогулянки вимкніть свої мобільні пристрої та приділіть увагу дитині.
• Якщо в результаті всі докладені зусилля не принесуть належного результату, зверніться до психолога, який зможе запропонувати більш професійний підхід до вирішення проблеми. Зазвичай робота психолога з мобільною залежністю дитини складається з трьох складових: навчання здорового використання мобільних пристроїв, розвиток життєво важливих навичок та здоровий спосіб життя.

Якщо ви хочете відучити дитину від пристрасті до мобільних пристроїв – придивіться до власної поведінки. Можливо, ви побачите причину, через яку дитина втікає у віртуальний світ. Покажіть дитині світ, який існує за межами монітора її планшета. Дозвольте їй відчути радість й задоволення від простих речей.

Триместри в школі 2017-2018 – це відносно нова, досить малозвична нашим дітям форма організації навчального часу. На відміну від звичайної при такій системі час навчання розподіляється рівномірно, тобто ділиться на рівні частини і проміжки між навчанням і відпочинком практично однакові. На думку фахівців, така організація навчального процесу допомагає правильно розподілити навантаження на школярів, не викликаючи перевтому навіть у учнів початкової школи.

У триместровій системі навчання всього шість навчальних періодів – триместрів і шість періодів відпочинку – канікул. Тривалість кожного триместру – п’ять або шість тижнів, тривалість канікул – тиждень, виняток становлять двотижневі новорічні та тримісячні літні канікули.

Канікули в школі 2017-2018 по триместрах

Мабуть, не такого школяра, хто не чекає з нетерпінням канікул. І відмінники, і двієчники з однаковим натхненням рахують дні до початку довгоочікуваного відпочинку. І напевно більшість учнів починає відлік буквально з перших навчальних днів. На сьогоднішній день попередній розклад шкільних канікул по триместрах на 2017-2018 навчальних рік виглядає наступним чином: п’ять (іноді шість) тижнів занять чергуються з тижнем відпочинку.

• 1 триместр/осінні канікули – з 2 по 8 жовтня включно;
• 2 триместр/осінні канікули 2 етап – з 17 по 23 листопада включно;
• 3 триместр/зимові канікули – з 27 грудня по 8 січня включно;
• 4 триместр/зимові канікули 2 етап – з 21 по 27 лютого (іноді ці канікули носять назву весняних);
• 5 триместр/весняні канікули – з 10 по 16 квітня включно;
• 6 триместр/літні канікули – з 1 червня по 31 серпня включно.

Дисциплінування дітей: помилки батьків

Отже, ви намагаєтесь примусити вашу дитину припинити знущатись над однолітками чи обманювати, шахраювати, ігнорувати вас або огризатись, але поки що не домоглись великих успіхів. Ви пробували погрожувати, сварити й навіть благати дитину, але нічого не допомагає. Ви просто губитесь у здогадах, як зробити правильно. Як примусити її припинити поводитись погано раз і назавжди? Перше, що ви повинні зробити, це переосмислити свій підхід до дисципліни.
Поведінки вчать, тому у вашому випадку, можливо, ви просто забули навчити дитину поводитись належним чином. Батькам необхідний конкретний план перетворень, призначений для виправлення поганої поведінки своїх дітей. Але, перш ніж ви зможете його реалізувати, ви повинні зрозуміти, що робите неправильно, і чому це розцінюється саме так.

Поширені помилки:

• Батьки думають, що погана поведінка – це просто етап дорослішання. Погана поведінка не проходить із часом. Майже завжди необхідне батьківське втручання. Чим довше батьки зволікають, тим більше ймовірність того, що така поведінка увійде у звичку дитини. Тому не називайте погану поведінку етапом, зупиняйте будь-які її прояви вже на початковій стадії.
• Батьки не подають хороший приклад для наслідування. Наша поведінка має великий вплив на поведінку дітей. Адже вони копіюють те, що бачать. Тому, перш ніж планувати зміну поведінки своєї дитини, серйозно погляньте на свою власну.
• Батьки уважно не прицілюються до поганої поведінки. Найкраще працювати над покращенням одночасно тільки одного (у крайньому разі не більше двох) прояву поганої поведінки. І чим конкретніше план покращень і перетворень, тим краще. Не кажіть: «Дитина погано поводиться». Замість цього загостріть свою увагу на певному типі поведінки, який ви хочете усунути: «Дитина сперечається, просторікує». І тоді перевтілення буде більш успішним.
• У батьків відсутній план, як припинити прояви поганої поведінки дитини. Після того як батьки визначили, у чому полягає погана поведінка дитини, для того, щоби припинити її прояви, їм необхідний чіткий план перетворень. Він повинен включати такі пункти: 1. Спосіб звертати увагу на погану поведінку малюка. 2. Чітко визначати спосіб виправлення. 3. Визначати тип необхідної поведінки. 4. Установлювати чіткі наслідки повторення проявів поганої поведінки дитини.
• Батьки не вчать дитину правильної поведінки. Поведінка не змінюватиметься, якщо не навчити дитину нової відповідної поведінки. Подумайте про це: якщо ви кажете дитині припинити вести себе певним чином, як інакше вона буде поводитись, якщо не знає альтернативних варіантів поведінки. Швидше за все, вона повернеться до використання старого недостойного, але апробованого варіанту.
• Батьки борються поодинці. Велика помилка! Якщо ваша дитина погано поводиться при ставленні до інших своїх наставників: чи це ваш чоловік, бабусі й дідусі, учителі, вихователі в дитячому саду, тренери, вожаті чи няні, ваш план перетворень необхідно втілювати спільно. Чим тісніше ви працюєте разом, тим швидше ви припините прояви проблемної поведінки.
• Батьки не дотримуються плану досить довго. Для навчання новим поведінковим звичкам необхідний, як правило, мінімум двадцять один день методичної практики. Батьки повинні взяти на себе зобов'язання змінити погану поведінку дитини, а потім реалізувати план перетворень, принаймні протягом трьох тижнів. Тільки тоді вони побачать зміни в поведінці дітей.