Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України

І. Концептуальні засади

Метою Основних орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських і загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Основні орієнтири виховання розраховані на весь період виховної діяльності з учнями окремого класу з урахуванням їх вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей та передбачають роботу з учнями 1-4, 5-9 та 10-11 класів.

У процесі виховання класний керівник (вихователь) керується особистісно орієнтованим підходом до здібностей, нахилів кожної дитини, тим самим створюючи умови для саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на основі національних та загальнолюдських цінностей, зазначається у тексті документа.

Соціальні умови, що продукують меркантильність і цинізм, призводять до деформації системи цінностей у доволі значної кількості громадян України.

Організація самостійної роботи учнів з використанням технології «перевернутий клас».

Якименко О. М.

За останні кілька років традиційну модель проведення уроків перевернули з ніг на голову на користь модної і потенційно перспективної стратегії навчання, а саме – «перевернутого класу». Суть цієї стратегії полягає в тому, щоб змінити звичний для всіх підхід «лекція – в класі, домашнє завдання і групова робота – поза ним».

Натомість, в «перевернутому класі» пасивним навчанням (тобто лекціями і читанням) студенти займаються вдома, а класний час присвячується спільним проектам, відповідям на запитання та обговоренню матеріалу на глибшому рівні.

Хоча «перевернутий клас» – доволі новий підхід, чимало експертів у галузі освіти вважають його найкращим способом викладання. Модель «перевернутого класу» вже впровадили в кількох найпрестижніших університетах світу, і вона стала предметом численних досліджень та експериментальних програм з багатообіцяючим результатом.

"Перевернуте навчання"

Основним компонентом структури особистості педагога є педагогічна спрямованість (ПС) його діяльності, і яка визначає поведінку, ставлення до професії, до своєї праці вчителя, передусім до дитини (спрямованість на прийняття особистості дитини).

Педагогічна (професійна) спрямованість особистості вчителя – інтерес до педагогічної діяльності і здатність нею займатися та емоційне ставлення до діяльності (любов, задоволення, інші потреби)

Спрямований на дитину вчитель завжди визнає унікальну неповторність кожного учня, дбає про розвиток його індивідуальних здібностей. Відсутність цієї професійно значущої якості особистості у вчителя призводить до знеосібнення індивідуально – психологічного змісту дитини.

Педагогічна (професійна) спрямованість особистості вчителя характеризується інтересами, нахилами, переконаннями, ідеалами. На підставі їхнього аналізу можна зробити висновок, наскільки значущі для нього педагогічна діяльність та її об’єкт, як глибоко він усвідомлює можливість правильного розв’язання педагогічних задач; як пов’язана педагогічна спрямованість з іншими видами спрямованості (наука, мистецтво, громадсько-корисна діяльність); наскільки вчитель задоволений своєю діяльністю; які труднощі трапляються в його діяльності і як він їх долає; як співвідносяться педагогічна спрямованість із самооцінкою особистості, рівнем домагань, здібностями, характером тощо.

3 рецепти плідної взаємодії учитель – батьки 

 Батьки учнів – важливі помічники в нашій з вами справі, треба лише розумно і грамотно побудувати роботу з ними. Виховуйте, інформуйте, вчіть батьків своїх учнів. Як зробити батьків учнів своїми помічниками?

Бренден О’Кіфі
Існує старе африканське прислів’я: “Щоб виростити дитину, потрібно ціле село”. Тоді можна уявити, що потрібна ціла громада, щоб виростити школу. Не можна сподіватися, що місцева або національна влада займатиметься нашими локальними проблемами. Потрібно працювати як громада, щоб виплекати власну школу, яка зможе задовольнити наші потреби.
Я переконаний, що ключем до справжньої освітньої/шкільної трансформації є міцні та глибокі зв’язки всередині громади та дії, у які вони виливаються. Коли сім’ї, групи однієї громади, підприємства та школи згуртовуються, щоб підтримати навчальний процес, учні мають кращі досягнення, перебувають у школі довше і отримують більше задоволення від процесу.
Чудові приклади партнерства школи та громади можна знайти по всьому світу. Нам потрібно збільшити їхню кількість та переконатися, що це партнерство – здорове і відповідає потребам учня ХХІ століття.
Коли я створював проект “Виклик – переосмислення школи”, то провів дуже багато досліджень, щоб мати ґрунтовне розуміння того, що вже існує, що працює і що можливо.
Що більше я шукав, то більше знаходив підходів до трансформації школи:

Країни, в яких учні виконують більше помірних фізичних активностей, схильні показувати кращі резульатати під час тестування PISA. Учні, які не залучені до фізичної активності або, навпаки, займаються нею кожного дня, отримують нижчі оцінки з наукових дисциплін, ніж учні, які займаються спортом від одного до шести днів на тиждень.
Про це свідчать результати дослідження “PISA 2015 Results (Volume III): Students” Well-Being. Students” physical activities and eating habits’, проведеного серед країн, які складали тестування PISA у 2015 році (наразі останнє таке тестування).
На думку спеціалістів, учні віком від 14 до 18 років повинні займатися рухливими активностями мінімум три рази на тиждень, щоб зміцнити свої м’язи та кістки. Проте, згідно з аналізом даних з Health Behavior in School-Aged Children (HBSC), більшість тінейджерів не тримають рекомендований рівень фізичних навантажень, не дивлячись на те, що між 2002 та 2010 роками цей рівень зріс.
Підлітки, особливо дівчата, з віком стають усе менш фізично активними. Учні старшої середньої школи присвячують фізичиній освіті на півдня на тиждень менше, ніж учні молодшої середньої школи. В Австрії, Кореї та Чорногорії розрив між цими двома групами учнів становить понад одни день на тиждень. Тільки в Угорщині, де серед країн PISA фізичному вихованню приділяють найбільше уваги, учні старшої середньої школи мають більше занять з фізкультури, ніж учні молодшої середньої школи.