У нашому суспільстві полюбляють ідеалізувати дитинство та підлітковий вік, нарікаючи на те, що лише доросле життя сповнене справжніх турбот, реальних проблем, стресу та переживань. Але дуже часто це зовсім не так. І переконати вас у цьому сьогодні спробує Джон Ніколс — дописувач видання The Washington Post та помічник директора з розвитку лідерства у міжнародній школі Nord Anglia Education.

_______

Я — тато чотирьох дуже терплячих підлітків, двоє з яких досі живуть зі мною. Вони відповідають на мій потік «татівських жартів» насмішкуватими та співчутливими усмішками. Коли я несхвально порівнюю їхні музичні смаки з золотою добою класичного року 1970-х, вони ставляться до цього терпляче та лише зрідка закочують очі. Та одного разу їхнє терпіння луснуло, коли я виголосив розлогу промову про те, яким легким є їхнє життя порівняно з моїм існуванням у постійному стресі. Я сказав, що не був би проти помінятися!

Попри те, що я живу в одному домі з цими молодими людьми, щодня спостерігаючи їхні злети та падіння, я й не усвідомлював більшість із часом невидимих тисків — біологічних, соціальних і психологічних, — які надзвичайно ускладнюють життя підлітків у 21 сторіччі.