3 рецепти плідної взаємодії учитель – батьки 

 Батьки учнів – важливі помічники в нашій з вами справі, треба лише розумно і грамотно побудувати роботу з ними. Виховуйте, інформуйте, вчіть батьків своїх учнів. Як зробити батьків учнів своїми помічниками?

Рецепт перший:

Зробіть батьків учнів своїми соратниками, союзниками, помічниками.

Батьки учнів мають бути найпотужнішою групою підтримки вчителя. Вони – дуже потрібні і важливі помічники, нам треба лише розумно і грамотно побудувати роботу з ними. Спробуйте організувати їх допомогу нам в якихось конкретних шкільних і позакласних справах. Організовуєте захід, вечір, олімпіаду – звертайтеся за допомогою до батьків учнів. Розпишіть максимально докладно, хто за що відповідає. Напевно, серед батьків ваших учнів знайдеться ініціативна група, яка не відмовить вам у допомозі, і стане вашою групою підтримки.

Дуже допоможе у вашій вчительській роботі постійний телефонний зв’язок з батьками ваших учнів. Заведіть звичку в екстрених або якихось важливих ситуаціях, у важких випадках обдзвонювати батьків учнів вечорами. Погані результати важливого тесту, слабка успішність – телефонуйте батькам. Не залишайтеся з проблемами один на один, тим більше це – не зовсім ваші проблеми, а вірніше сказати, зовсім не ваші проблеми.

По-перше, батьки іноді просто не в курсі всіх навчальних справ своїх дітей. Діти багато від них приховують, а ходити постійно в школу більшості батьків ніколи.

По-друге, в кінці кінців, це – не ваші рідні діти. Чому ж ви всі тяготи навчання і виховання повинні брати на себе?! Так що максимально залучаємо батьків до справи виховання підростаючого покоління. І зрозумійте, це – не телефонні вечірні скарги, а пошук помічників і соратників. Та й потім, кому як не батькам варто було б займатися своїми дітьми і бути в курсі всіх їх справ?

Ви повинні хоча б спробувати розділити відповідальність за учнів, повішену на вас суспільством і системою освіти, з їх батьками. Вони відповідальні за своїх дітей в більшій мірі, ніж ви, педагоги. Пам’ятайте, шановні колеги, що з батьками учнів треба плисти на одному човні.

Рецепт другий:

Використовуйте батьківські збори й індивідуальні зустрічі з батьками для їх інформування не лише про навчальний процес і поточну успішність їхніх дітей, а й про вікову психологію, а також про проблеми виховання підростаючого покоління. Роздруковуйте деякі матеріали з педагогіки, вікової психології та вихованню дітей і роздавайте їх батькам учнів на зборах.

Іншими словами, не втрачайте жодного шансу провести розумну, змістовну бесіду з батьками своїх учнів. Виховуйте, інформуйте, вчіть батьків своїх учнів.

Ми ж, як правило, на батьківських зборах обмежуємося простим перерахуванням прізвищ учнів з оголошенням їх поточних оцінок. При цьому ми супроводжуємо все це своїми коментарями, різкими зауваженнями і вказівками.

З роздрукуванням і копіюванням матеріалів зараз проблем немає і тому спробуйте використовувати цей ресурс в належній мірі для роботи з батьками. Ну, уявіть собі хто з батьків ваших учнів, прийшовши з роботи додому, візьметься читати книги з педагогіки і виховання дітей? А ви, вчителі, можете роздати їм найцікавіші матеріали з цієї тематики прямо на батьківських зборах. При чому, не варто копіювати і роздавати батькам нудні і дуже наукові статті про те, як правильно виховувати дітей. Треба роздавати яскраві матеріали, з образними порівняннями і численними питаннями до читачів. Такі матеріали, які написані живою яскравою мовою і змушують багато про що задуматися.

Рецепт третій:

Час від часу влаштовуйте для батьків учнів відкриті уроки зі свого предмета.

Коли батьки відчують всю складність навчального процесу, відносини з ними покращаться й потеплішають. Адже, погодьтеся, мало хто з батьків бачить титанічні зусилля вчителя по вкладанню знань в голови учнів. Мало хто з них уявляє собі, що значить на одному уроці запам’ятати 5-7 нових слів, прочитати іноземний текст і відповісти на питання, написати короткий диктант і вивчити нову граматичну структуру. Не треба вам, вчителям, боятися все це батькам учнів наочно продемонструвати. Коли вони підуть з вашого відкритого уроку, майже нічого там не зрозумівши і нічого з цього уроку не запам’ятавши, то, повірте, їх ставлення зміниться.

Зробіть традицією, запрошувати батьків на свій урок. Тільки не на будь-який, а той, який вважаєте за потрібне і готуєте особливо. Для відчайдушно сміливих педагогів пропоную провести урок разом З БАТЬКАМИ УЧНІВ. Їхні діти нехай же при цьому сидять гостями на такому незвичайному уроці десь в кінці класу.