Страхи і проблеми дитини: як дізнатися про це за малюнками?

Творчість дитини – це цінний і унікальний процес, який відображає її душевний стан, внутрішньосімейний клімат, досвід стосунків зі світом. Звертаючи увагу на результати дитячої творчості як на «послання» нам, дорослим, можна «прочитати» зашифровану в кольорах, образах і символах інформацію про «картину світу» дитини. Як це зробити, спеціально для читачів EtCetera розповіла арт-терапевт, керівник асоціації арт-терапії міста Одеси психолог Катерина Реброва.

«КЛЮЧ» ДО МАЛЮКА. Малювання – творчий акт, що дозволяє дітям відчути радість звершення, здатність діяти за натхненням, бути собою, висловлюючи вільно свої почуття і переживання, мрії і надії. Малювання як гра – це не тільки відображення в свідомості дітей навколишньої дійсності, а й її моделювання, вираження ставлення до неї. Тому через малюнки можна краще зрозуміти їх глибокі переживання, які не завжди розкриваються.
ЗАПИТАЙТЕ СЕБЕ. Перші питання, які слід поставити собі, дивлячись на малюнок: який емоційний стан він передає? Хто, що є головним дійовим персонажем в малюнку? Що б ви відчували, опинившись героєм у такому світі? У чому головна потреба і мрія героя? Що здається дивним?
Запропонуйте дитині самій розповісти в довільній формі про те, що є на її картині. Вчіться слухати і чути той підтекст, який прихований в сюжеті.
ТРИВОЖНІ ОЗНАКИ
Потреба в більшому захисті свого світу проявляється, коли малюнок взято в рамку, окремі герої ховаються (обводяться додатковими лініями), присутні паркани, огорожі, супергерої-захисники. У дитини виникає бажання не використовувати яскравих фарб, малювати простим олівцем, білим або невидимим кольором, темними фарбами, закривати сюжет картини, занурюючи в темряву або під воду.
Недовіра до оточуючих змушує дитину підписувати частини зображення, а також використовувати тільки знайомі матеріали для малювання.
Тривогу, пов’язану з подальшим розвитком поточної ситуації, діти зображують у вигляді «палаючого» неба, зображеного червоним кольором, темним і напруженим штрихуванням вгорі аркуша.
Відчуття загрози, тиску з боку дорослих можна спостерігати за наявності загрозливих погодних явищ і стихій, таких як падіння метеоритів, дощ, гроза, блискавки, цунамі, торнадо, урагани. Проекцією загрозливого дорослого можуть бути монстри-велетні, які лякають, сонце, що спалює променями.
Стресовий стан ми можемо спостерігати у вигляді втрати опори у предметів і героїв на малюнку, а також у вигляді зображень, які перевернуті або падають, відсутності важливих деталей (ноги у людини, стіни біля будинку).
Емоційне напруження наочно проявляється в надмірному штрихуванні, затемнених, ламаних лініях, великій кількості інтенсивних фарб.
Діти, які є жертвами насильства, відображають у своїх сюжетах порушення кордонів у різних проявах, ілюструючи грубе вторгнення в суверенну царину їх крихкого психологічного і фізичного «Я». У дітей виникає бажання псувати «хороші» або «чисті» малюнки шляхом їх зафарбовування, спалювання або протиканяя. Гнів і бажання покарати кривдника спрямовуються на образотворчі матеріали і є причиною пошкодження вже створених образів. Глиняні фігурки протикаються або мнуться.
ПОТРІБНА ДОПОМОГА. Наслідки психотравмуючих подій проявляються в появі образу «Хаосу» у творчій діяльності. Творча гра відображає пережиті стани в образі катастрофічних руйнувань. Особливу увагу варто звернути, якщо з хаосу немає виходу, і дитина нав’язливо повторює травматичний сценарій. У цьому випадку необхідна допомога фахівця.
Психологічне здоров’я дитини можна оцінити за шкалою «творення – руйнування». Якщо в результаті творчі сили перемагають руйнівні, то психіка успішно справляється зі стресовим навантаженням. Ототожнюючи себе з позитивними героями, дитина бореться зі злом: відрубує драконові голову, захищає близьких, перемагає ворогів, стаючи творцем і переможцем. Тут немає місця безсиллю, неможливості постояти за себе, а є відчуття сили, геройства, тобто – безстрашності і здатності протистояти злу і насильству.
Психологічне здоров’я дитини – це не відсутність стресів і проблем, а вміння їх долати! Уважне ставлення до творчості дітей підкаже дорослим, якої допомоги і підтримки потребує дитина.